Сезон збирання врожаю оливок розпочнеться за кілька тижнів, і для мене це просто ще одне нагадування про чудо оливок. Так, з цього фрукта виробляється оливкова олія, і це її основне застосування, але справжні оливки, відомі як оливки столові, є дуже важливою частиною середземноморської та грецької кулінарної культури.
Хоча існує безліч рецептів, в яких оливки використовуються як інгредієнт, особливо на Пелопоннесі та Криті, в цілому оливки найбільш відомі в грецькій культурі харчування як самостійна їжа.
Традиційно було прийнято їсти оливки із хлібом на сніданок чи полудень або разом із трав’яним чаєм увечері. Оливки купувати не потрібно; це було те, що зробила земля. Оливки також міцно асоціюються із греко-православним періодом посту. Оскільки продукти тваринного походження, такі як сир, були заборонені, оливки в цей час почали супроводжувати всі страви.
Як інгредієнт оливки використовуються в грецькій кухні в багатьох формах. Його додають у тісто, щоб приготувати те, що ми називаємо eliopsomo, оливковий хліб, це звичайне доповнення до бобів та сочевиці, є також оливкові пироги, а також поєднання оливок з м’ясом чи морепродуктами і, звичайно ж, є навіть солодкі консерви з оливок.
Але навіть незважаючи на те, що оливки були основним продуктом традиційної грецької дієти, багато греків пов’язували це (а деякі й досі вважають) із бідністю та поневіряннями. Оливки вважалися їжею бідних, тому що вони завжди були доступні, особливо фермерам та сільським мешканцям, середній клас дивився на цей скромний плід зверхньо.
Сьогодні все по-іншому. Оливки подаються в модних ресторанах, з’являються нові рецепти, що підкреслюють цю чудову їжу, і ми не можемо не помітити видатну поживну цінність оливок.
У харчовому відношенні оливки – це те, що вам слід шукати в їжі: вони є відмінним джерелом клітковини, вони містять більше 25 фітохімічних речовин, сполук, які можна знайти тільки в рослинах, які мають антиоксидантну активність. Звичайно, ці маленькі фрукти є чудовим джерелом хороших мононенасичених жирів, а також джерелом кальцію.
Щодо калорій, я побачив суперечливу інформацію. Згідно з Міністерством сільського господарства США, грецькі оливки містять близько 100 калорій на 100 грам. Я припускаю, що під грецькою вони мають на увазі Каламату? У будь-якому разі грецькі оливки калорійніші. За даними Клініки профілактичної медицини та харчування Університету Криту та компаній-виробників оливок Каламата, оливки Каламати містять приблизно вдвічі більше, тобто близько 200 калорій на 100 грамів. Це не так багато, і вам нема про що турбуватися, пам’ятайте, що більша частина цих калорій надходить з корисних жирів, а разом з тим ви також отримуєте ці потужні антиоксиданти, клітковину і, звичайно ж, аромат.
У Греції є кілька різновидів оливок та способів їх приготування. Багато грецьких сортів оливок мають статус Захищеного найменування походження (Protected Designation of Origin PDO), що означає, що оливки повинні вирощуватися та оброблятися у певному регіоні Греції.
Прикладом цього є популярні оливки Каламон, також відомі як оливки Каламати, ці оливки можна назвати і маркувати тільки оливками Каламати, якщо вони з регіону Каламата в Греції, але знову ж таки, це стосується тільки Європейського Союзу, тому, якщо ви знаходитесь в США наприклад, ви можете знайти оливки «Каламата» з Єгипту та Туреччини… ну, насправді це не Каламата.
Мені подобаються всі оливки, але якщо ви збираєтеся скуштувати різні оливки і хочете справжні, тоді вам слід спробувати оригінальні, не тільки за їх походженням, але й за способом їхнього приготування. Наприклад, оливки Каламата, вироблені в Греції, збирають, коли вони темні фіолетові, чорні та стиглі, тоді як багато оливок у стилі «Каламата» збирають, коли вони ще зелені, і дозрівають за допомогою штучних методів, які можуть призвести до іншого смаку та поживного профілю.
Отже, якщо досі ви думали, що оливки призначені лише для салатів, пасти, піци та мартіні, чому б не залишити банку та не насолоджуватися ними з хлібом та сиром.
Спробуйте їх усі, і обов’язково спробуйте оливки Throubes. Це унікальні грецькі оливки зі статусом PDO, які споживаються практично без обробки, їх збирають дозрілими, сушать на сонці та злегка підсолюють. У них багатий оливковий смак без оцтового смаку оливок іншого типу, і дослідження показують, що вони мають високий рівень олеуропеїну, речовини з сильною антиоксидантною активністю.
